Тип |
VoIP/IM/ відеоконференції/відеофон |
---|---|
Автор | Ніклас Зеннстрем і Янус Фріс |
Розробник | Microsoft Skype Division |
Стабільний випуск |
Windows 7: 8.66.0.77 (12 листопада 2020) Windows 8.1: 3.1 (12 серпня 2014) Linux x86: 4.3.0.37 (18 червня 2014) Mac OS X: 7.21 (16 лютого 2016) Android 2.3 і вище: 8.61.0.96 (10 червня 2020) iPad iOS 5 і вище: 6.10 (11 лютого 2016) iPhone iOS 7 і вище: 6.10 (11 лютого 2016) Symbian³: 2.1.0.23 (10 червня 2013) Windows Phone 8 і 8.1: 2.29.0.24 (3 листопада 2015) BlackBerry: 6.1.0.16424 (14 вересня 2015) Xbox One 1.9.2.1003 (16 листопада 2015) |
Платформа | iOS, Windows і Android |
Операційна система | Кросплатформне програмне забезпечення |
GNU фреймворк | Qt |
Мова програмування | Delphi[d], Objective C, C++ і Object Pascal |
Доступні мови | Багатомовний (38 мовних пакетів) |
Українська мова | Так (Офіційно з версії 5.0) |
Ліцензія | Власницьке ПЗ, деякі можливості платні |
Вебсайт | skype.com/uk |
Skype (укр. Скайп) — це пропрієтарне ПЗ для інтернет-телефонії VoIP, створене двома підприємцями Нікласом Зеннстрьомом та Янусом Фріїсом, у співпраці естонцями з Ахті Хейнла, Прійтом Касесалу і Яаном Таллінном, що розробили бекенд, який також був використаний в файлообмінній мережі Kazaa. Вона конкурує з існуючими відкритими VoIP протоколами, такими як SIP, IAX, та H.323. Група Skype, придбана компанією eBay у жовтні 2005, розташована в Люксембурзі, з офісами в Лондоні, Таллінні і Празі. 2009 eBay продала більшу частину акцій Skype групі інвестиційних фондів. Від 2011 власником Skype є Microsoft.
Skype після випуску почав дуже швидко зростати у всіх напрямках: за популярністю, у розробці програмного забезпечення, в обох сервісах — безплатному й платному. Комунікаційна система Skype відома завдяки широкому спектру її особливостей, зокрема, безкоштовній голосовій та відео-конференціям, та завдяки її здатності використовувати децентралізовану P2P (peer-to-peer) технологію для подолання звичайних проблем із брандмауером та NAT (Network Address Translation). Але на початку 2012 Корпорація Microsoft, новий власник Skype, відмовилася від принципу децентралізації й замінила розподілену P2P-мережу на мережу власних серверів .
За даними дослідницької компанії TeleGeography, 2008 року Skype став найбільшим оператором міжнародного голосового зв'язку — його частка від загального обсягу розмов склала 8 %. Станом на 2011 рік щомісячно послугами Skype користуються до 140 мільйонів людей в усьому світі.
Користувачі Skype, по суті, роблять телефонні виклики й відеовиклики через свої комп'ютери, використовуючи програмне забезпечення Skype і інтернет. Основа системи — безкоштовна комунікація між користувачами програмного забезпечення Skype; проте продукт також дозволяє користувачам Skype зв'язуватися з абонентами регулярної наземної лінії зв'язку чи мобільних телефонів. Це програмне забезпечення зараз доступне безкоштовно й може бути завантажене з вебвузла компанії.
Головною відмінністю Skype від інших клієнтів VoIP було те, що Skype діяв на моделі peer-to-peer (замість традиційнішої моделі клієнт-сервер). Довідник користувачів Skype був повністю децентралізований і розповсюджувався серед вузлів у мережі. Це означало, що мережа могла зростати до великих розмірів (на початок 2010 — понад 500 мільйонів користувачів) дуже легко, без ускладнень та дорогої централізованої інфраструктури.
Skype також перенаправляв виклики через інші Skype-клієнти у мережі, щоб полегшити обхід Symmetric NAT та брандмауерів. Проте це лягало додатковим тягарем на тих, хто з'єднувався з Інтернетом без NAT, оскільки їхні комп'ютери та пропускна здатність мережі могли бути задіяні, щоб надсилати виклики інших користувачів.
Виділення посередницьких комп'ютерів було повністю автоматичне й індивідуальні користувачі не мали ніякого вибору, щоб блокувати таке використання їхніх ресурсів. Цей факт, однак, ясно не був освітлений і, здається, суперечив ліцензійній угоді, яка обмежує Skype у використанні «процесора і пропускної здатності каналу полегшення комунікації між і іншими користувачами програмного забезпечення Skype» (секція 4.1).
Skype — програмне забезпечення з закритим кодом — має не стандартизований протокол, а приватний, що викликало підозру і потягло за собою деяку критику від розробників програмного забезпечення й користувачів.
Клієнтське API Skype відкриває мережу для розробників програмного забезпечення. Skype API дозволяє іншим програмам використовувати мережу Skype, щоб отримати «white pages» і керувати дзвінками.
Інтерфейс користувача в середовищі Windows був розроблений на Pascal із використанням Delphi, версія для Linux була написана на C++, а для Mac OS — на Objective-C та Cocoa. Частини клієнта використовують Internet Direct (Indy) як бібліотеку з відкритим програмним кодом для комунікації сокетів.
Система Skype породжує досить багато дискусій на тему безпеки його трафіку. Мали місце деякі зіткнення з приводу питання безпеки та культури VoIP-телефонії через ці дискусії та деякі принципи проєктування:
Це мало ефект на решту ринку, оскільки вони прагнуть запропонувати конкурентоздатну продукцію. Безпека Інтернет-комунікацій стала предметом, щодо якого люди стали обізнанішими, і безпечна комунікація — це річ, яку вони хочуть бачити в продукції, яку вони використовують. Виходячи з того, що код Skype є приватною власністю та не є open source, рівень безпеки системи не може бути перевірений незалежними експертами. Отже, користувачі — експерти та не експерти — можуть спиратися при використанні лише на довіру виробника та поведінку програмного забезпечення, закачаного з ресурсів, авторизованих виробником. У 2004 році Niklas Zennstrom, один із засновників Skype, визнав у статті в Інтернет-виданні The Register, що поточна модель безпеки використовувала відносно короткий розмір ключа, спираючись на безпеку через непрозорість, та не витримає переходу на open-source. Канонічна архітектура Skype і модель безпеки описуються детально в книзі «Skype: The Definitive Guide». Крім того, як мінімум, два аналізи коду Skype було видано. Tom Berson з Anagram Laboratories, фахівець кодування й безпеки більш ніж тридцять років, був запрошений Skype, щоб проаналізувати їх вихідний код у жовтні 2005. Окремо Philippe Biondi і Fabrice Desclaux впровадили вивчення за допомогою зворотного проєктування пакету, фактично випущеного Skype у реліз, що було представлене в Європі на BlackHat в березні 2006.
Висновки обох аналізів вказано нижче:
Корпорація Microsoft, новий власник VoIP-сервісу Skype, на початку 2012 повністю переробила його структуру, замінивши розподілену P2P-мережу з клієнтських машин на свої власні сервери на основі Linux, посилені з точки зору безпеки. Ця реструктуризація є кардинальною зміною роботи мережі Skype, яка раніше базувалася на супернодах, що працювали на основі самих клієнтських комп'ютерів, під'єднаних до сервісу. Ці комп'ютери мали задовольняти вимогам пропускної здатності, обчислювальної потужності й іншим характеристикам. Однак, такий дизайн був визнаний корпорацією небезпечним і не відповідним вимогам стійкості (за останні кілька років мережа Skype практично повністю припиняла своє функціонування через некоректну роботу деяких версій програми). В середньому в режимі супернод працювало приблизно 48000 клієнтських комп'ютерів, кожен вузол обслуговував у середньому 800 клієнтів мережі.
Згідно з дослідженням фахівця з безпеки компанії Immunity Security, Microsoft відмовилася від цього дизайну на користь розгортання власної мережі на основі 10 000 серверів на базі захищеної версії Linux зі встановленими патчами безпеки від проєкту GRSecurity. Кожен виділений сервер підтримує по 4100 підключень (разом — 41 мільйон користувачів одночасно) і має теоретичну межу в сто тисяч підключень.
За інформацією від компанії Microsoft, архітектура мережі сама по собі залишилася колишньою, але замість супернод, що працюють на клієнтських машинах, тепер використовується кластер із локальних супернод, розміщених у захищених датацентрах, що працюють під управлінням операційної системи з підвищеним рівнем безпеки й обслуговуються спеціалізованим високопродуктивним ПЗ. За даними Microsoft такий підхід дозволить збільшити надійність, масштабованість та продуктивність мережі Skype.
Повідомлено, що 43 мільйони користувачів Skype одночасно були активні 4 жовтня, 2012.
Дата | Користувачів онлайн | Днів |
---|---|---|
2012-10-04 | 43,295,678 | 0 |
2011-01-24 | 28,398,200 | 0 |
2011-01-10 | 27,045,598 | 0 |
2011-01-10 | 26,947,258 | 49 |
2010-11-22 | 25,000,000 | 28 |
2010-10-25 | 24,000,000 | 231 |
2010-03-08 | 23,000,000 | 49 |
2010-01-18 | 22,000,000 | 7 |
2010-01-11 | 21,000,000 | 63 |
2009-11-09 | 20,000,000 | 35 |
2009-10-05 | 19,000,000 | 21 |
2009-09-14 | 18,000,000 | 175 |
2009-03-23 | 17,000,000 | 49 |
2009-02-02 | 16,000,000 | 21 |
2009-01-12 | 15,000,000 | 84 |
2008-10-20 | 14,000,000 | 35 |
2008-09-15 | 13,000,000 | 210 |
2008-02-18 | 12,000,000 | 42 |
2008-01-07 | 11,000,000 | 82 |
2007-10-17 | 10,000,000 | 261 |
2007-01-29 | 9,000,000 | 82 |
2006-11-08 | 8,000,000 | 71 |
2006-08-29 | 7,000,000 | 155 |
2006-03-27 | 6,000,000 | 66 |
2006-01-20 | 5,000,000 | 92 |
2005-10-20 | 4,000,000 | 155 |
2005-05-18 | 3,000,000 | 93 |
2005-02-14 | 2,000,000 | 117 |
2004-10-20 | 1,000,000 | 418 |
2003-08-29 | 0 | — |
SR Consulting у жовтні 2005 переглянуло 4 мільйони профайлів користувачів Skype і надало деяку демографічну інформацію, повідомлену Новинами й Журналом Skype:
SkypeOut дозволяє користувачам Skype зв‘язуватися з традиційними телефонними номерами, зокрема, мобільними, за невеликі гроші. Цей грошовий збір становить USD$0.024 за хвилину для найрозвиненіших країн, і USD$2.142 за хвилину для викликів з острова Diego Garcia. Через 180 днів бездіяльності SkypeOut баланс на рахунку Skype зникає. Цей алгоритм робить SkypeOut дорогим в обслуговувані для не дуже активних користувачів, оскільки вони часто втрачатимуть кошти зі свого рахунку. Протягом 2006-го року SkypeOut-дзвінки з США і Канади до абонентів у межах США і Канади були безкоштовні.
SkypeIn дозволяє користувачам Skype отримувати виклики на їх комп'ютери з регулярних телефонних номерів та дозволяє користувачам підписуватися на номери в таких країнах як Австралія, Бразилія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Гонконг, Японія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія і США. Наприклад, користувач-мешканець Сан-Франциско створює локальний телефонний номер у Гельсінкі. Люди з Гельсінкі будуть платити тільки за місцеві переговори, щоб звернутися до цього номера.
Skype Voicemail був випущений 10 березня 2005. Ця послуга дозволяє людям, що дзвонять, залишати голосові повідомлення для користувачів Skype, недоступних на момент дзвінка. Skype Voicemail мав численні проблеми за минулий рік і користувачі скаржаться, що багато голосових повідомлень ніколи не надходять. Також сервіс SkypeIn іноді не в змозі записати певні вхідні виклики на сторінці історії програми. Ці проблеми не були повністю вирішені.
Skype підтримує текстовий груповий чат із інтерфейсом, подібним до IRC, зі 100 людьми одночасно. Версія Macintosh використовує такий же стиль виду повідомлення, як Adium, хоча з іншим розширенням імені файлу. Стилі виду повідомлення, зроблені для Adium, можуть бути встановлені для Skype, і їх навіть не потрібно перейменовувати. Існує декілька косметичних багів, але нехтуючи ними, стилі Adium працюють без модифікації. Ця особливість відсутня в Windows, Linux, і версії Skype для кишенькових комп'ютерів.
Skype 2.0 (і вище) підтримує відеоконференцію на платформах Windows XP та новіших (від користувачів Windows 2000 для цього вимагається DIRECTX 9.0) і Mac, роблячи його одним із небагатьох кросплатформних рішень для відео-конференції між Windows і Mac. Skype підтримує відео-чат лише в режимі «сам на сам».
Опція миттєво, в режимі реального часу, перекладає голосову інформацію між різними мовами, що стало можливим завдяки співпраці спеціалістів Microsoft i Skype. Microsoft позиціонує цю технологію насамперед для шкіл та університетів, які зможуть спілкуватися між собою без жодних перешкод. Skype Translator Preview працює зараз лише на Windows 8.1 або preview-копіях Windows 10.
2005 eBay купила Skype за 2,6 млрд $ — суму, названу багатьма аналітиками (і пізніше визнану самою Ebay) зависокою. Засновники сервісу Ніклас Зеннстром (Niklas Zennstrom) і Янус Фріїс (Janus Friis) з першим інвестором Говардом Гартенбаумом (Howard Hartenbaum) вклали в нього близько 20 млн $. eBay планувала використовувати Skype як інструмент підвищення ефективності в своїй основній діяльності, зокрема, як зручний засіб зв'язку між своїми клієнтами. Проте щільно інтегрувати підрозділ у свій основний бізнес їй не вдалося.
За станом на кінець 2008 у світі налічувалося 405 млн зареєстрованих користувачів Skype, тоді як під час операції з eBay їх було тільки 53 млн. Число користувачів у 2008 в порівнянні з 2007 збільшилося на 47 %. Виручка компанії в 2008 склала $551 млн (на 44 % більше, ніж роком раніше).
Компанія eBay 1 вересня 2009 офіційно оголосила про продаж 65 % акцій свого VoIP-сервісу Skype. Як покупець виступила група інвесторів, до якої увійшли венчурні фонди Silver Lake, Index Ventures, Andreessen Horowitz і Canada Pension Plan (CPP) Investment Board. Сума операції склала 1,9 млрд $, її завершення заплановано в четвертому кварталі 2009. eBay збереже у себе інші 35 % компанії. Виходячи з озвученої суми важ Skype був оцінений в 2,75 млрд $.
10 травня 2011 корпорація Microsoft офіційно оголосила про купівлю сервісу VoIP-телефонії Skype за 8,5 мільярда доларів. Для Microsoft ця оборудка стала найдорожчою за всю 36-річну історію компанії. Skype входила до складу Microsoft на правах окремого підрозділу, який очолював тодішній глава Skype Тоні Бейтс. Роботу зі Skype мали підтримувати мобільні пристрої на платформі Windows Phone 7. Сервіс інтернет-телефонії мав бути інтегрований з низкою застосунків і онлайн-сервісів Microsoft, у тому числі з комунікаційною платформою Lync і поштовим клієнтом Outlook.
Microsoft запевнив, що підтримуватиме версії Skype для інших операційних систем, у тому числі Mac OS X і Linux.
Найпопулярнішим месенджером в Україні у 2020 року був Viber, яким користувалися 99 % користувачів смартфонів у віці від 13 до 55 років, далі йшов Facebook Messenger і Telegram; WhatsApp та Skype поступово втрачають користувачів, ними користустуються менше половини користувачів, в той же час популярність Telegram росте, особливо серед молоді.
У чаті підтримується багато irc-команд. Нижче приведений їх список:
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
|
|